публічний

-а, -е.

1) Який відбувається в присутності публіки, людей; прилюдний.

••

Публі́чна акціоне́рна компа́нія — акціонерна компанія, акції якої продаються на фондовій біржі вільно, відкрито, без обмежень.

Публі́чна бібліоте́ка — загальнодоступна бібліотека, призначена для обслуговування широких кіл читачів.

Публі́чна корпора́ція — в Англії – правовий інститут, який виконує функції економічного та соціального характеру.

Публі́чна офе́рта — пропозиція, яка адресована невизначеному колу осіб, містить усі істотні умови договору і з якої вбачається воля оферента укласти договір на вказаних у пропозиції умовах з будь-ким, хто відгукнеться.

Публі́чне пра́во — сукупність галузей права, які регулюють відносини, що забезпечують загальнодержавний інтерес.

Публі́чний торг (про́даж) — продаж майна з аукціону.

2) Признач. для широкого відвідування, користування; громадський.

3) рідко. Стос. до публіки (у 2 знач.).